Сьогодні побачив по ТСН репортаж про ДТП, в яке потрапив Шевченко:
http://tsn.ua/sport/eksklyuzivni-foto-andrii-shevchenko-potrapiv-u-dtp.html
http://tsn.ua/sport/andrii-shevchenko-potrapiv-u-dtp.html

До слова:
http://tsn.ua/sport/artem-milevskii-rozbiv-svii-maserati.html

Цікавим був не стільки самий репортаж, в якому, доречі, Шева проявив доволі джентельменські риси, за що йому респект, а післяслово про автомобільний парк наших топ-футболістів. Виявляється, наша футбольна еліта посідає чи не призерні місця на планеті: поршак Шеви, мозератті Мілевського, bmw m6 Ващука, ягуар xj6 Шовковського тощо ...
Також я пригадую, як спостерігав приліт наших молодіжних Карпат в аеропорту. Стільки крутих тачок із 18-річними сосками за кермом я ще не бачив.

Від цього всього мене пробирає, не стільки заздрість (хоча вона також є), а злість, блін! Томущо реально треба було йти грати футбол, а не вчитися на програміста. Я би вже давним давно їздив на R8, бо, судячи з останніх (і не тільки останніх) результатів матчів, граю я у футбол нічим не гірше - за все життя жодного голу не забив. Кльова робота - скажене бабло за те, щоб просто по газону ходити...

Відразу скажу, що від фотографування портретів я далекий. Раніше, просто "щолкнувши" когось із близьких у стилі "народної фотографії" видавалося мені чимось настільки скучним, як робота. Звісно, такі світлини через пару років приносять радість і техніка виконання нікого вже тоді не хвилює. Будь-яка претензія на "академічний" портрет з метою зробити гарний знимок близької людини перетворювалася у звичайний знимок гарної близької людини :). "Кохана, подивися-но сюди, завмри! (або що ще гірше ... сиииир!!!)" - і фальш на обличчі об'єкту зйомки, яке повністю занурене в якомусь тупому стані і напружене у виконанні вказаної "операції", гарантований.
"Живих" людей сфотографувати не важко, якщо вони вас не бачать в момент зйомки. Важче примусити подивитися в камеру і залишатися собою. Та здається, що від моменту "глянь сюди!" і спуску затвору проходить мить, за яку важко перевтілитися у воскову фігуру чи надіти маску. Погляд кидається не в глибину об'єктива, а на тебе самого, всі думки, почуття і навіть відношення до тебе залишають в кадрі, а друзі - такими, якими вони Є ...

( ... )

Деколи просто береш камеру до рук, щоб зробити знимки задля ... знимків. Хороший день і хороший настрій завжди спонукає до улюбленої справи.
Ось, хочу поділитися новими кадрами...



( Більше світлин під катом ... )

На вихідних їздили на Буковель, взнати ситуацію з готелями на новорічний період, а також "розвідати", як йде підготовка до наступаючого сезону. В Яремче нам повідомили, що обвалився один з багатоповерхових паркінгів, і начебто є жертви. Ми поспішили в Паляницю, щоб застати засвітла і зробити пару знимків...

На місці ми з'ясували, що обвалився паркінг, який будується біля підйомнику №1 при самому в'Їзді. На місці нам сказали, що від невірного розрахунку товщини бетону відбувся обвал перекриття, що призвів до руйнування усіх нижчих поверхів. Я встиг зробити лише декілька знимків з одного ракурсу, бо відразу до мене підбіг охоронець і сказав, що фотографувати без особливого дозволу заборонено. Також заперечував, що є жертви.

Фото:



Я думаю, що суттєво на графік робіт це повпливати не повинно. За попередніми даними паркінг планується завершити до кінця сезону 09/10.

Люблю фотографувати Львів...

Блін, у мене вже починається токсикоз! Цей сезон точно ознаменується чудовим фрірайдом!
В кутку вже зачекалися мої Seth-и, ще треба купити захист на спину, бо щось не довіряю я одному рюкзакові і починати інтенсивно розробляти коліно. За вікном похмура мряка, але я знаю, що скоро буде POWDER! :)

Ще й як на зло, MSP релізнув новий фільм (качаю з торентів):



Але фак! як добре, що в тому світі є люди, які служать ідолами для інших, надихають і штовхають тебе рухати задом і жити. R.I.P Shane!

Давно нічого не викладав в ЖЖ. Ось вирішив похвалитися фотками з Ньюпорту.

У четвер ввечері вирішили поїхати на вихідні на полонину Хом'яків. Переважаюча кількість дівчат обіцяла перетворити похід у матрацик, але все ж це виявилося краще, ніж сидіти вдома. Я вперше не займався плануванням маршрутів і провіанту :) Натомість, запасся комплектом запасних батарейок для фотоапарата. Ще вирішив випробувати свої куплені на eBay трекінгові палиці, а Пуця - свій новий Suunto x10...

Добирання потягом до Франика, а потім дизелем до Микуличина вибиває з ніг повністю - безсона ніч дається взнаки на кожному кроці підйому. Знаючи, що нам нікуди не треба спішити, ми зупинялися через кожні 300 метрів, розповідали анекдоти, я навіть умудрився разок задрімати на пеньочку :)

До обіду були на полонині. Сказати, що людно - не сказати нічого! Ми годину шукали вільне зручне місце для розташування наметів. Зрештою, отаборившись, можна було поспати :)

Далі - релакс і вечірній "взльот" на Хом'як за 19 хв, 35 секунд - Пуця засікав на свомєму Suunto.

Вночі виявилося спати дуже некомфортно, бо відразу поруч купа російськомовних "турістаф" (хоча крізь таку густину матюків і російську було почути важко) буянили до третьої ночі. Також вночі до наших наметів навідувалися коні, доїли зупу, облизали гречку, в намет не заходили ...

Наступного дня я, Вовчик і Вовчика Галочка подалися на Синяк і Малий Горган. Інші - на Хом'як. З полонини до Малого Горгану і назад ми пробіглися за 4 години рівно. Повечерявши і попрощавшись з Пуцьою, Надійкою і Марічкою, які вирішили провисіти ще до наступного дня, ми побігли в Татарів, щоб встигнути засвітла.

Вийшовши на серпантин між Яблуницею і Буковелем, пішли в напрямку Татарова. Пощастило із попутним автобусом, який нас і довіз до вокзалу. Далі - 3 години на пероні і раховоз...

П.С.
Трекінгові палиці - гі*но рідкісне, принаймі ті, що я купив: короткі, ручки сповзають. Най би тим чайнізам відгукнулося...

( Фотки ... )

Почалося все з того, що Борат подвзонив і запропонував їхати в Аланію по "гарячій" путівці. Вирішувати треба було впродовж години, тому я, прикинувши, що ймовірність проблем на роботі в час моєї відсутності не надто велика, погодився. Потім умови почали змінюватися, і 4*-готель перетворився на 3*, а 10 днів на 7. Ми вирішили скасувати подорож... але ... у Галки вже був чемоданний настрій, а тому ми дуже швидко організували 5* в Кемері і вже за три дні вилітали в десятиденну відпустку :)

Відразу скажу, що виліт зі Львова - це круто! А ще враховуючи, що я живу майже в аеропорті, а Кемер від Анталії - 40 км їзди, виглядає все так: вранці встаєш, пакуєш шмотки, вдягаєш джинси і вже через 4 години ти купаєшся в морі. Назад так само: сидиш на пляжі, дивишся на годинник - пора збиратися і через 4 години лежиш в хаті на дивані, дивишся тєлік :)

Сама Туреччина приємно здивувала своєю "європизованістю", за винятком самих турків, які все хочуть тобі продати, цінників в магазинах нема, навіть в супермаркетах, торгуєшся, а потім на касі розраховуєшся.

Море - як море - солене. Фоток моря не викладаю, бо вже нудить, а от каменюки всякі - це я завжди радий...

Памукале і античний Херополіс



Древньоримський театр:



( Далі ще фото... )

Нарешті я добрався до компа і можу накрапати невеликий звіт на наш похід Горганами...

Почалося все, як завжди, задовго до самого походу – вибір маршруту, планування, редагування і друкування мап. Отож після довгих обговорень було вирішено пробігтися вихідними (і ще взявши пару відгулів) Горганами з Мислівки в Осмолоду. Схема маршруту наступна:

день 1: с. Мислівка – г. Великий Пустошак – г. Горган-Ілемський – пол.. Мшана
день 2: пол.. Мшана – г. Яйко-Ілемське – г. Молода – ур. Кругле
день 3: ур. Кругле – г. Грофа – г. Паренки – г. Попадя – г. Петрос
день 4: г. Петрос – с. Осмолода

( Далі + світлини... )

Їздили минулого тижня у Прагу. По дорозі заїхали у Дрезден...





( Далі ще фото, якісні і не дуже ... )

Їздили у неділю в Закарпаття. Відвідали Долину Нарцисів і на звороті заїхали до замку Паланок у Мукачево.



( Решта фото під катом... )

От і настав день Х - відкриття страйкбольного сезону 2009, щорічного івенту, організованого Федерацією Страйкболу України. Вже у звичний час (1-3 травня), страйкери зі всією України з'їзджаються до Львова - столиці Страйкболу, на Яворівський полігон, щоб ... а тут, мабуть, вже кожному своє: хтось - щоб поспілкуватися з друзями і випити пива, хтось - щоб отримати купу драйву від імітованих бойових дій, але зазвичай, і одне і друге :)

Вже третій рік поспіль офіційні ігри ФС проводяться по сюжету Нормансько-Сільванського конфлікту. Норманія - вигадана держава, що начебто відкололася разом з нафтовими родовищами від іншої вигаданої - королівства Сільванії, проголосивши незалежність і республіку. От коротко і все, всі жили б щасливо, якби не робота політиків обох сторін (ну і не без допомоги світової спільноти, звісно), що постійно змушує героїв Норманії ставати на захист свого суверенітету :)

Новинкою цієї гри була уніфікована форма сторін. Тепер на полі бою було добре видно, ху із ху. Також нововведенням був польовий табір, який доводилося спершу мінімально окопати, а потім і захищати практично 24 години нон-стоп.

Сам сюжет цього разу був доволі примітивним, або, як зазвичай, щось пішло не по плану організаторів, що перетворило війну на доволі скучну, хоча не менш реалістичну. Холод і дощ додав свого драйву...

Фото я не робив, зате Борат (однокомандник) трохи нащолкав світлин, в основному в таборі і вже після гри в казармах.

Взвод X-RAY норманських сил, я - зі спини :) :



Наша команда - Irish Legion. Зліва направо - Фішка, я і Борат.



( Далі... )

... Я вже ліз на стіни від бажання прогулятися горами, щодня сьорфав інет в пошуках нової інформації про стан снігу, моніторив погодні сайти, прикупив деяке нове спорядження і проморочив всім друзям і дружині голову своїми Карпатами :)
І ось переможній момент над моїм токсикозом - Фішка погодився зі мною прогулятися дводенним маршрутом по Бескидах у цю суботу-неділю, в передтиждень Великодня. Далі постало питання спланувати деталі походу...

Поїздка завідомо планувалася в Бескиди. В такий час сніг там вже мав почати активно танути. Переглянувши декілька варіантів, ми зупинилися на дводенному маршруті Сколе-Кам'янка-г.Лопата-г.Мутна-г.Менчіл-г.Матагів-г.Магура-Либохора-Тухля. Такий варіант видався привабливим, бо за будь-яких обставин з нього зручно спригнути назад в Сколе чи Гребенів. І, як виявилося пізніше, наші здогадки були не даремними...

Вийшовши в Сколе в 9:20, ми добралися до Кам'янки десь за дві години. По дорозі сфоткали повноводний водоспад і зайшли на Журавлине (Мертве) озеро.



Повноводна Кам'янка



Панорама Мертвого озера

( Далі почалося найцікавіше... )

Відкопав піврічні фото з Підгірців. Ми їздили туди, як купили нову машину. Був похмурий осінній день, по дорозі слухали Апокаліптику, особливо нагнітало, коли з'їхали з киїівської траси за Олеськом і наближалися до замку: вузька дорога, по обидві сторони - старі дерева, грозові хмари, листя падає прямо на дорогу, звучить Appocalyptica - Hope. Моторошно.

По приїзді ми застали справді апокаліптичну картину...

Замок прямо таки зруйнований, дуже і фотографувати нема що. Я пам'ятаю, як колись їздили ще в школі з класом, так тоді хоч всередину пускали, а зараз за червонець сторож пропускає через ворота, де споглядаєш зруйноване подвір'я, купу сміття і покинуте спорядження надовго призупиненого ремоту. Нема коштів, щоб продовжувати реставрацію і так - роками.

Ось трохи фото.

Панорама замку з заднього двору (саду):



( Далі... )

Ось вирішив викласти декілька фоток з нашого медового місяця. В карі здебільшого пейзажі, всі наші фото з усмішками залишилися в сімейному фотоальбомі.

Панорама Блакитної Лагуни, затока Грамвуса:



Панорама печери св. Марії:



( Далі... )

Всіх з днем св. Патріка! :)

Сьогодні ірландський день, паб, пиво, ірландські руді зеленоокі дівчата ... упс, я ж одружений :)

Доповнено: гуляємо в Корзо о 20:30! Всі підтягуйтеся :)

Їздили на вихідних на Драгобрат на Freeride Fest '09. Дуже давно хотів потрапити на цей івент, тож заздалегідь забили місця в "Адреналіні". А ще я купив собі напередодні нові лижі - K2 Seth 06/07 (98мм в талії - це вам не шуточки :))...

Першого дня, у суботу 7-ого березня каталка була паршивою. Плюсова температура, дощ по приїзді, лід на трасі і відсутність свіжої цілини поза нею. Зробив чотири спуски, поки Надюха не защимила коліно, виїхавши на гармошку. Для неї каталка скінчилася ...

Наступного дня випав свіжий сніг, каталися на ялинках...

( Далі... )

Ех!... От дістав із закладок свій запилений ЖЖ, рік нічого не писав. Треба потрохи приходити в норму, повертатися в соціум... :)

А рік був доволі неординарним. З того, що пам'ятаю: підвищення по роботі, одружився, поїздка в Грецію, купив нову машину, поцарапав нову машину, багато лиж і декілька походів в гори (останнього явно замало, треба буде цього року надолужити)...

Щойно їхав по Бандери-Тургєнєва і трапилася зі мною отака історія...

При повороті з Бандери на Тургєнєва досить складний сфітлофор: там вже, як зелене, проїхавши 5 метрів, мусиш всіх пропускати, зустрічних і справа. Неприємний перехресток, а ще трамвайні колії, які вже майже викорчувалися з бруківки. Одним словом, я на ньому лажанувся і намагаючись вивернути вліво, не помітив авто справа. Я згальмував, мужик трохи вивернув, я вибачився і пропустив його, потім слід за ним поїхав сам...

А не тут то і було. 50 метрів далі по Тургєнєва серед припаркованих на тротуарі машин, зачаїлася ДАІ...

( Далі... )